Uridashi

Uridashi-облігації - це облігації, які вдруге розміщуються на японському ринку, випущені за межами Японії. Вони можуть бути випущені як у японських ієнах, так і в іноземних валютах та призначені для японських роздрібних інвесторів.

Зважаючи на різницю у відсоткових ставках між іноземною та місцевою валютами, інвестор отримує більш високий відсотковий дохід, ніж якби він інвестував у звичайну облігацію, номіновану в японській єні. Однак на додаток до кредитного ризику на емітента облігації інвестор також бере на себе валютний ризик, оскільки купонні платежі в іноземній валюті мають бути обміняні на японську ієну роздрібним інвестором. Якщо інвестор вважатиме за необхідне продати облігацію, виторг від продажу також має бути обміняний на японську ієну. Якщо ж бонд випущений в японській ієні, він зазвичай прив’язаний до курсу іноземної валюти або до індексу типу Nikkei 225.

Вторинне розміщення облігацій у разі означає задоволення заявок на купівлю облігацій, вже випущених раніше за уніфікованими правилами, 50 і більше роздрібним інвесторам. Спочатку облігації випускаються відповідно до уніфікованої документації, такої, наприклад, як програми Euro MTN, які використовуються на відповідних ринках за межами Японії. Наступним кроком є ​​передплата та купівля облігацій неяпонськими андеррайтерами або дилерами з подальшим перепродажем вторинному дистриб’ютору, яким є зареєстрована в Японії компанія з продажу цінних паперів. У свою чергу, ця компанія продає на вторинному ринку облігації японським інвесторам через день або дещо пізніше після закриття випуску.

Характерними особливостями Uridashi є такі:
a) Документація щодо первинного випуску, здійсненого за межами Японії, регулюється неяпонським законодавством.
b) Зазвичай не призначається японський юридичний консультант для організаторів випуску.
c) Не призначається платіжний агент у Японії.

Вперше Uridashi з’явилися у 1994 році. Облігації, номіновані в ієнах або іноземних валютах, можуть бути продані в Японії через реєстрацію на вторинному ринку та контракт на продаж між Uridashi-агентом та закордонним андеррайтером. Деякі емітенти облігацій в ієнах також періодично випускають Uridashi, наприклад Korea Electric Power Corporation. Uridashi ефективно використовується, коли висококласний емітент, найчастіше корпоративний, випускає звичайні чи структурні (найчастіше equity-linked) фінансові інструменти. Список використовуваних валют переважно обмежується валютами країн G7. Проте долар США поступається популярністю таким валютам, як австралійський та новозеландський долари, завдяки вищій прибутковості та стабільному економічному становищу цих країн. Невелика частина паперів випускається в євро, ще меншою мірою використовуються фунт стерлінгів і канадський долар. Деякі валюти країн, що розвиваються, також використовуються при випуску Uridashi, найбільш значну частку з них займає південноафриканський ранд. Також набули поширення Uridashi в турецькій лірі.
Uridashi-облігації стали дуже популярними в 2000-і роки, даний інструмент тісно пов’язаний з так званою carry trade, коли відбувається запозичення у валюті з нижчою прибутковістю з метою придбання фінансових інструментів в іншій, більш прибутковій валюті. З середини 1990-х років Bank of Japan встановив процентні ставки на вкрай низькому рівні, зробивши прибутковими запозичення в японській єні та інвестиції в інструменти в інших валютах. У ході фінансової кризи 2008 року carry trade і облігації, номіновані в іноземних валютах, опинилися під вогнем критики в Японії за внесок у кризу, що вибухнула.

Uridashi слід відрізняти від так званих Shogun bonds - облігацій, номінованих в іноземній валюті, випущених і проданих на японському ринку, щоб надати локальний фінансовий інструмент японським інвесторам, зацікавленим у придбанні облігацій, номінованих в іноземній валюті. Вперше подібний бонд був випущений 1985 року IBRD. Основними емітентами Uridashi є банки (зокрема, Barclays, HSBC) та інститути розвитку ( IBRD, IADB, African Development Bank).