Repurchase Agreements | РЕПО

РЕПО (від франц. Report) - операції з продажу (купівлі) емісійних цінних паперів (перша частина РЕПО) з обов’язковою наступною зворотного купівлею (продажем) цінних паперів того ж випуску в тій же кількості (друга частина РЕПО) через визначений договором термін по ціною, встановленою цим договором при укладанні першої частини такої угоди. Форма короткострокового позики, різновид кредиту, плата за який є різниця в цінах, яка, в свою чергу, являє собою процентну ставку овернайт. Ставки за операціями РЕПО встановлюються Центральним банком. Таким чином, обидві сторони угоди досягають своїх цілей у вигляді забезпеченого фінансування і ліквідності. Операції РЕПО зазвичай є інструментом, використовуваним Центральним банком на відкритому ринку.

В угоді РЕПО беруть участь дві сторони, для продавця цінних паперів угода є угодою РЕПО, а для покупця - угодою зворотного викупу. Угода РЕПО зазвичай вважається безпечним вкладенням, так як цінний папір є забезпеченням. Основна відмінність угоди РЕПО від забезпеченого кредиту це те, що в разі банкрутства інвестори зможуть реалізувати забезпечення.

РЕПО може полягати між різними учасниками ринку. Фізичні особи укладають такі угоди для придбання облігацій та інших цінних паперів, продавши які за угодою РЕПО і отримавши від цієї операції виплати інвестор може реінвестувати в наступну покупку цінних паперів. ФРС і центральні банки використовують РЕПО для регулювання банківських резервів і грошової маси.

Існує два види угод РЕПО - термінові і відкриті. Основна різниця між ними в тому, що в першому випадку фіксується певна дата погашення, у другому - дата погашення не встановлюється, проте будь-яка зі сторін угоди може припинити її в будь-який день шляхом подання відповідного повідомлення контрагенту до встановленого за взаємною згодою сторін часу (друга сторона має в такому випадку зобов’язання з припинення угоди). За порушеними операціями РЕПО процентна ставка регулярно переглядається, відсотки виплачуються щомісяця.