Concession bonds | Концесійні облігації

Концесійні облігації — інфраструктурні цінні папери, які випускаються стороною концесійної угоди для залучення фінансування на реалізацію концесійної угоди.

На російському ринку існує два механізми випуску концесійних облігацій. • фінансування, яке залучається спеціальними проектними компаніями — концесіонерами;
• фінансування, яке залучається безпосередньо державним замовником.

Особливості:
• зручний та ефективний інструмент залучення фінансування у ДПП-проекти;
• залучення фінансування під конкретний проект;
• однією із сторін концесійної угоди завжди виступає держава;
• емітентом виступає проектна компанія (SPV), з якою укладено концесійну угоду;
• платежі власникам облігацій здійснюються із прибутку, згенерованого проектом;
• концесійна сутність закріплена у проспекті емісії;
• концесійні облігації включаються до першого та другого рівні котирувального списку Московської біржі, а деякі випуски потрапляють до ломбардного списку Центрального банку;
• схеми фінансування проектів, що існують на російському ринку, схожі: каскадне фінансування з використанням облігаційних траншей дає можливість поетапно залучити всі необхідні кошти в повному обсязі на тривалий термін без зайвих боргових зобов'язань;
• тривалість розміщення випусків концесійних облігацій становить приблизно половину терміну концесійної угоди. На російському ринку, в середньому, термін обігу таких паперів становить від 10 до 49 років, обсяги емісій - 1,1-8,5 млрд. рублів. Облігації для реалізації проектів у сфері транспорту розміщуються більш тривалий термін (загалом 15–20 років), для нетранспортних проектів папери зазвичай випускаються терміном 10–15 років;
• ставка купона комбінована: перший купон — фіксована, але в наступні — плаваюча.
• зазвичай ставка першого купона нового випуску визначає верхню межу ставки купона у кожному з періодів і призначається вище за ринкову дохідність (з премією інвестору). Середня ставка купона варіюється від 4 до 11% річних;
• надалі ставка купона прив'язується до інфляції, темпу зростання ВВП, ключової ставки Центрального банку тощо. Реальний дохід інвестора становить 2–4% річних;
• всі концесійні облігації купонні, виплати утримувачам здійснюються найчастіше на щорічній основі;
• за всіма концесійними паперами в обігу виплачується купонний дохід — найчастіше річний.
• головні покупці концесійних облігацій: недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та банки.

Переваги для інвестора:
• випуск облігацій під конкретний проект дає можливість заздалегідь оцінити доцільність інвестицій; • висока захищеність та стабільність грошового потоку, забезпечені державною гарантією, а також закріпленою в концесійній угоді гарантією погашення основної суми боргу та нарахованих відсотків у разі розірвання угоди;
• повернення: погашення облігаційної позики здійснюється за рахунок виторгу від діяльності за концесійною угодою;
• права власників облігацій мають пріоритет над правами акціонерів консорціуму при погашенні позики; • наявність спеціальних концесійних подій, що дають власнику право на дострокове погашення паперів та отримання накопиченого купонного доходу (наприклад, дострокове припинення концесійної угоди, зміна її умов та ін.); • прибутковість за концесійними облігаціями перевищує прибутковість за ОФЗ-н мінімум на 1–2 п. п.

Переваги для емітента:
• залучення коштів на тривалий термін за невисокої порівняно з банківським кредитом вартості обслуговування боргу;
• концесійні облігації, що потрапляють до ломбардного списку, забезпечують доступ до ліквідності Центрального банку в короткий термін, що особливо привабливо для банків, які потребують швидкого залучення коштів.

Недоліки:
• «пов'язаність» фінансування, властива російському ринку концесійних облігацій: емітенти та покупці облігацій домовляються про умови заздалегідь, через що «премія» інвестора може відрізнятись від ринкової. Це робить її величину нерепрезентативною майбутніх емітентів, створюючи проблеми залучення облігаційного фінансування на вигідних їм умовах.
• дефіцит проектів під такий тип фінансування, оскільки традиційно як тип фінансування передбачається кредитування, що спочатку обмежує можливості іншого способу залучення коштів.