Sukuk | Сукук

Сукук — це ісламський фінансовий сертифікат, так званий еквівалент облігації західної фінансової системи. Ісламські облігації здобули свою популярність у 1990-х роках, коли Малайзія випустила перший сукук. Нині сукук використовується як ісламськими корпораціями, і державними організаціями. Сукук став настільки популярною формою позики, що займає значну частку на світовому ринку облігацій.

Особливість сукук полягає у відповідності ісламському релігійному закону (шаріату), де позику грошей під відсотки, а також фінансові спекуляції неможливі. Це призвело до того, що мусульмани не мали змоги використати стандартні відсоткові облігації. В основі угод за законами шаріату лежить принцип поділу прибутків та ризиків. Це означає, що кожен учасник угоди перебирає свою частку ризиків. При цьому ніякий прибуток не може бути гарантованим.
Таким чином, принцип сукук полягає у праві власника облігації поділити з емітентом його прибуток чи збитки. Дохід облігації не гарантується.

Сукук та стандартні процентні облігації: подібності
• Грошові потоки. Обидва надають інвесторам потоки платежів.
• Прибуток інвесторів. Інвестори сукук отримують прибуток, що генерується базовим активом на періодичній основі, тоді як інвестори в облігації отримують періодичні виплати відсотків.
• Низькокориговані активи. Сукук та стандартні облігації вважаються надійнішим фінансовим інструментом, ніж, наприклад, акції.

Сукук та традиційні облігації: відмінності
• Принцип. Сукук передбачає володіння активами, тоді як облігації є борговими зобов’язаннями.
• Прибутковість. Якщо актив, який забезпечує сукук, зросте в ціні, то сукук може зрости в ціні. У разі облігацій їхня прибутковість суворо залежить від процентної ставки.
• Закон. Активи, що забезпечують сукук, відповідають ісламському закону, тоді як облігації можуть використовуватися для фінансування компаній, які не відповідають шаріату.
• Ціна. Оцінка сукук ґрунтується на вартості активів, що забезпечують їх, у той час як ціна облігацій значною мірою визначається її кредитним рейтингом.

Організація бухгалтерського обліку та аудиту ісламських фінансових установ (AAOIFI) у своєму Шаріатському стандарті 17 про інвестиційні сукук представила класифікацію 14 різних типів сукук, з яких найбільш широко використовуються такі інструменти:
• Іджара сукук
• Мудараба сукук
• Мушарака сукук
• Мурабаха сукук
• Салам сукук
• Істисна сукук

Переваги:
• Забезпечення повернення коштів відповідно до норм шаріату
• Розширення вибору інвесторів за рахунок доступу до ісламських ринків капіталу

Недоліки:
• Додаткові витрати
• Структурні обмеження
• Недостатня глибина ринку