Subordinated bond | Субординована облігація

Це облігація, платіж якою у разі банкрутства боржника проводиться після виплати інших боргових зобов’язань вищої пріоритетності, про старших несубординованих облігацій. Субординовані облігації є незабезпеченими і, відповідно, ризикованішими, ніж старші.

Якщо компанія починає процедуру банкрутства, відповідно до всіх її зобов’язань відбуваються дефолти. Суд із банкрутства розподіляє заборгованість компанії з пріоритетності виплат і вимагає від компанії погашення існуючої заборгованості виходячи з наявних активів. Спочатку виплати покладено власникам привілейованих акцій, далі йдуть виплати за старшими несубординованими облігаціями та за податковою заборгованістю, після чого настає черга виплат за субординованими облігаціями, якщо на це залишаються кошти. Власники простих акцій отримують виплати в останню чергу. Виходячи з пріоритетності виплат, субординовані облігації також поділяються на старші субординовані старші субординовані, субординовані та молодші субординовані облігації.

Власники субординованих облігацій можуть отримувати більший відсоток, щоб компенсувати можливі втрати. Позичальниками по субординованих облігаціях найчастіше є фінансові інститути та великі корпорації. Досить часто емітенти випускають паралельно субординовані та старші облігації. Банки часто випускають субординовані облігації для того, щоб відповідати вимогам щодо розміру капіталу другого рівня, а не для фінансування (як у випадку зі старшими облігаціями). Випуск субординованих облігацій у цьому випадку є дешевшим рішенням, ніж докапіталізація власного капіталу, а також у деяких випадках дозволяє здійснити податкові відрахування у режимі найбільшого регуляторного сприяння.

З погляду емітента, структура субординованих облігацій добре визначена та гармонізована в рамках нових регуляторних правил Basel III (для банків) та Solvency II (для страховиків). Ще одним типом субординованих паперів є так звані папери, що умовно конвертуються (Contingent Convertibles), які конвертуються в капітал у разі настання якоїсь певної події. Аналогом даних бондів для страхових компаній є RT1-облігації, що випускаються з метою виконання вимог до капіталу в рамках Solvency II. Умовно конвертовані облігації найчастіше можуть бути погашені через певну кількість років за номіналом або буде здійснено рефіксинг купона на майбутній період часу.

Корпоративний сектор, з іншого боку, звільнено від обов’язкового підпорядкування цим правилам, його цінні папери відносяться до категорії гібридних. Проте корпоративні гібридні папери дотримуються певних критеріїв рейтингових агентств та є відносно однорідним типом активів. За методиками рейтингових агентств гібридні папери частково враховуються як власний капітал при розрахунку кредитного рейтингу, відповідно метою випуску гібридних паперів є можливість поліпшити свій кредитний рейтинг, знизити витрати і диверсифікувати фінансування, рефінансувати існуючі гібридні випуски.