Hedging | Хеджування

Хеджування - це використання інструменту для зниження ризику та захисту свого капіталу від несприятливих ринкових факторів. Зазвичай хеджування здійснюється з метою застрахувати себе від зміни цін шляхом укладання угод на терміновому ринку.

За типом хеджування виділяють хедж покупця та хедж продавця. Хедж покупця (інвестора) - коли компанія планує купити товари та хоче зменшити ризик, пов'язаний зі зростанням ціни (довгий хедж). Тобто хедж покупця (інвестора) полягає у страхуванні можливих ризиків покупця, пов'язаних з ймовірним ціновим зростанням або потенційним погіршенням умов угоди. Хедж продавця - коли при плануванні купівлі партії товару компанія хоче зменшити ризик через можливість зменшення ціни (короткий хедж). Тобто хедж продавця полягає у страхуванні ризиків продавця, пов'язаних із ймовірним ціновим падінням або погіршенням умов угоди (наприклад, недостатній попит).

Розрізняють пряме хеджування – об'єкт збігається з базовим активом хеджування та перехресне хеджування – об'єкт хеджування не збігається з базовим активом.

Можна здійснювати хеджування форвардними та ф'ючерсними контрактами, у такому разі прибутки або збитки на форвардному/ф'ючерсному ринку покривають збитки або прибуток на готівковому ринку. Хеджувати наявні позиції можна за рахунок укладання опціонів put – на продаж за заздалегідь фіксованою ціною та call – на покупку. Для хеджування також можна використовувати інші похідні фінансові інструменти.

Приклад хеджування ризику для банку: До банку звертається клієнт із бажанням відкрити вклад через певний час за заздалегідь зафіксованою процентною ставкою на певний період, наприклад, на рік. Фактично це укладання форвардного договору із клієнтом. При цьому якщо не хеджувати цей форвард, то банк може зіштовхнутися зі зниженням відсоткових ставок за вкладами до часу, коли клієнт буде готовий відкрити вклад, і зазнає прямих збитків. Для хеджування такої позиції можна продати похідний фінансовий інструмент, наприклад, FRA (Forward Rate Agreement). У разі дилер зі зниженням відсоткові ставки над ринком компенсує банку втрати. Банк, у свою чергу, розмістить на міжбанківському ринку суму, на яку клієнт відкрив вклад, і виплату за FRA під ринкову ставку в даний момент на той же термін, що і дія депозиту клієнта, таким чином уникнувши або мінімізувавши втрати.

Приклад хеджування ризику для приватного інвестора: Припустимо, приватний інвестор придбав акції будь-якої компанії, але є ризик зниження цін на продукцію компанії в майбутньому та падіння акцій. Для хеджування приватний інвестор може відкрити позиції з ф'ючерсів на продукцію цієї компанії. У такому разі при падінні акцій приватний інвестор компенсує свої втрати за рахунок ф'ючерсів. Найчастіше такі операції хеджування виконують при купівлі акцій нафтових компаній.